Блін, читав ото один пост.
http://irishhighlander.livejournal.com/72668.html?view=493276#t493276Трохи сі вкурвило. Розродився я отакенним постом. Щоб не пропадало то й сюди заклав.
Твір на тему "Що мені дала Незалежність"
Простіше було б почати з доведенням від оберененого: "Що мені дав СРСР". Можна було б згадати казарменно-безтурботне дитинство: однакова шкільна форма, кожного літа уніфікований піонерський табор, стандартний пайок-"норма" манної каші в дитсадочку та дитяих іграшок. Найяскравіший спогад ранішнього віку - бандероль від маминого брата, який якось там раз побував у Америці. Яскраві цукорки, жуйки, наліпки! Такого ще тоді ніхто не бачив! Ніхто з тодішніх моїх друзів тоді ще не бачили нічого окрім "Залатой ключік" та "Лєдєнєц мятний".
І тоді до мене прийшло усвідомлення - в мене немає ВИБОРУ. Десь (напр. в Америці)є діти які мають щось інше, яким є з чого вибирати. А за мене вже давно все розписано. Закінчу школу, піду до ВУЗу, весь свій вік пропрацюю вчителем/іженером зі стандартною оплатою, на яку зможу стандартно одягнутися в уніфіковані чоботи та робу (бо те що робили наші швейні фабрики зараз інакше не спримається). Стабільне стандартне життя. Профспілковий відпочинок з дітьми на морі. Відкладати цілий рік "заначку" аби купити в фарцовщиків для жінки хоч щось, що б її відрізняло від оточуючої сірості.
Був ще в мене й другий шлях - армія, афган, моральна/фізична інвалідність. Запої, драки, веселе життя водія/слюсара/механізатора. (тут багато не напишу бо близько не знайомийз подібним способом життя)
Так от. І обидва ці шляхи були наперед визначені, але НЕ МНОЮ. І я нічого не міг виправити. Я жив у зоопарку. Від мене нічого не залежало. Я би все життя отримував свою пайку хліба, але не мав би ані свободи пересування, ані права вибору.
Незалежність дала мені це право. Зараз я сам господар своєї долі. Я маю реальну здатність впливати на долю своєї Держави, на її "вектори розвитку" зовнішні та внутрішні.
В результаті отримання незалежності Держава повернулася до людей обличчям. А не... :-)
Замість випуску танків і ракет у виробництві нарешті запрацювали підприємства, що обслуговують безпосередньо людей. Створюють комфорт та сервіс. Запитай в своєї дівчини, чи готова вона відмовитися від тампаксів, прокладок та памперсів? А всього цього не було в СРСР! Я вже не кажу про парфуми та бутіки. Не було інтернету та преси, не було нормальних машин та автосервісу. Зате були черги черги та черги.
Зараз я вільно пересуваюся всіма країнами світу, мої діти мають (хай теоретичну, але МАЮТЬ) змогу отримати освіту в будь-якому навчальному заклалі світу. Я став вільним членом населення всього світу. Я маю ПРАВО ВИБОРУ!
От що мені дала незалежність.